СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО
педагогічною радою Наказ № 04 від 04.01.23 р.
протокол № 1 від 03.01.2023 р. директор Алла Поплавська
ПОЛОЖЕННЯ
про внутрішню систему забезпечення якості освіти
в комунальній позашкільній навчальній установі
« Станція юннатів» Уланівської сільської ради
Уланів
І. Загальні положення
Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у комунальному позашкільному закладі « Станція юннатів» Уланівської сільської ради розроблено відповідно до вимог Законів України «Про освіту» (ст. 41), «Про позашкільну освіту». Система забезпечення якості освіти складається із системи забезпечення закладом освіти якості освітньої діяльності та якості позашкільної освіти (система внутрішнього забезпечення якості освіти).
ІІ. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти
Стратегію та процедури забезпечення якості освіти організовує керівник закладу освіти. Керівник закладу освіти проводить контроль рівня знань, умінь і навичок здобувачів освіти, оприлюднює критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти, забезпечує необхідні ресурси для організації освітнього процесу, забезпечує наявність інформаційних систем для ефективного управління закладом, розробляє та оприлюднює критерії, правила і процедури діяльності педагогічних працівників. Забезпечення якості освіти ґрунтується на принципах:
- принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується
через функції планування, організації, мотивації та контролю;
- принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх
підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
- принцип безперервності;
- принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якостіосвітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
- принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних тамайбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.
Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:
- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
- планування освітнього процесу;
- оприлюднення критеріїв, правил і процедури оцінювання здобувачів освіти;
- оприлюднення критеріїв, правил і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
- оприлюднення критеріїв, правил і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників КПНУ « Станція юннатів»;
- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління ;
- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності в КПНУ « Станція юннатів» ;
- створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
- інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами Станції юннатів Уланівської сільської ради ради.
Метою функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в
КПНУ « Станція юннатів» є:
- гарантування якості освіти;
- формування довіри суспільства до позашкільної освіти;
- постійне та послідовне підвищення якості освіти;
- допомога суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.
Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі є:
- оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в станції юннатів Уланівської сільської ради ради;
- постійний моніторинг змісту освіти;
- спостереження за реалізацією освітнього процесу;
- моніторинг технологій навчання;
- моніторинг ресурсного потенціалу закладу;
- моніторинг управління ресурсами та процесами;
- спостереження за станом соціально-психологічного середовища позашкільного навчального закладу;
- контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
- розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;
- здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів відділу освіти ,молоді і спорту Уланівської сільської ради, рішень педагогічної ради СЮН;
- експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;
- вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;
- збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень педрад, нарад при директору;
- аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень у КПНУ « Станція юннатів;
- надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.
Основними функціями внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:
- інформаційно-аналітична;
- контрольно-діагностична;
-корективно-регулятивна;
- стимулююча.
Об’єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:
- освітній процес (гурткові заняття);
- результати виховної діяльності;
- методична робота;
- робота з батьками.
Суб’єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:
- члени адміністрації: директор КПНУ « СЮН»;
- особи, що мають відповідні повноваження згідно з посадовими інструкціями і/або функціональними обов’язками.
Система внутрішнього забезпечення якості передбачає контроль за:
- виконанням Законів «Про освіту» та «Про позашкільну освіту»;
- використанням методичного забезпечення в освітньому процесі;
- реалізацією затверджених освітніх програм і навчальних планів,
- дотриманням затверджених навчальних графіків;
- реалізацією права вихованців на одержання якісної освіти;
- веденням документації гуртків (календарно-тематичне планування, журнали обліку навчальних занять, плани занять керівників гуртків);
- організацією учнівського самоврядування;
- профілактикою булінгу серед вихованців;
- попередженням дитячого травматизму;
- дотриманням статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку й інших локальних актів КПНУ « Станція юннатів;
- охороною життя та здоров’я учасників освітнього процесу;
- виконанням прийнятих колективних рішень, нормативних актів;
- станом методичної роботи;
- раціональним використанням наочного приладдя, ТНЗ, ІКТ-технологій;
- станом спільної роботи СЮН та громадськості;
- іншими питаннями в рамках компетенції адміністрації СЮН.
Методи контролю за діяльністю керівника гуртка:
- анкетування;
- тестування;
- соціальне опитування;
- моніторинг;
- спостереження;
- вивчення документації;
- відвідування і аналіз занять;
- бесіда про діяльність вихованців;
- результати освітньої діяльності вихованців.
Методи контролю за результатами освітньої діяльності:
- спостереження;
- усне опитування;
- письмове опитування;
- комбінована перевірка;
- бесіда, анкетування, тестування;
- перевірка документації.
Види внутрішньої системи забезпечення якості освіти (за змістом):
- тематична (глибоке вивчення певного конкретного питання у практиці роботи керівника гуртка);
- фронтальна (усебічне вивчення діяльності педагогічного колективу, групи або керівника гуртка).
Форми внутрішньої системи забезпечення якості освіти:
- персональна (має місце як при тематичному, так і при фронтальному виді контролю);
- узагальнююча (фронтальна);
Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньоїсистеми забезпечення якості освіти складається з таких етапів:
- визначення мети контролю;
- об’єктів контролю;
- складання плану контролю;
- інструктаж учасників;
- вибір форм і методів контролю;
- констатація фактичного стану справ;
- об’єктивна оцінка цього стану;
- висновки, що випливають з оцінки;
- рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або усунення недоліків;
- визначення строків для ліквідації недоліків або повторний контроль.
Директор КПНУ « СЮН» забезпечує функціонування та координує роботу внутрішньої системи забезпечення якості освіти, здійснює контроль за її діяльністю. Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці.
Підстави для проведення контролю:
- атестація педагогічних працівників;
- плановість контролю;
- перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень.
Результати контролю оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу, в яких указується:
- мета контролю;
- строки;
- склад комісії;
- яка робота проведена у процесі контролю (відвідані заняття, переглянута документація гуртка, проведені співбесіди);
- констатація фактів, що виявлені;
- висновки;
- рекомендації або пропозиції;
- де підбиті підсумки контролю (засідання методичних об’єднань, нарада при директору, нарада при заступнику директора, індивідуально тощо).
Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:
- знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;
- знати мету, зміст, види, форми та методи контролю,
- вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації.
За підсумками контролю з метою забезпечення якості освіти узалежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:
- проводяться засідання педагогічної або наради при директору;
- результати перевірок можуть ураховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.
Директор КПНУ « СЮН» за результатами контролю з метою забезпеченняякості освіти приймає рішення:
- про видання відповідного наказу;
- про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради станції юннатів та нарадах при директору;
- про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;
- про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;
- про заохочення працівників;
- інші рішення в межах своєї компетенції.
Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією СЮН самостійно на навчальний рік (відповідно до річного плану роботи закладу) у міру необхідності отримання об’єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників і доводяться до відома колективу.
ІІІ. Планування освітнього процесу в закладі.
Метою освітнього процесу в СЮН є розвиток здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншого виду творчості, здобуття ними первинних професійних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої само- та/або професійної реалізації.
Основними завданнями є:
- еколого-натуралістична та природоохоронна,народознавча діяльність,
експериментальне дослідництво;
- виховання громадянина України;
- вільний розвиток особистості та формування її соціально-громадського досвіду;
- виховання у вихованців поваги до Конституції України, прав і свобод людини та громадянина, почуття власної гідності, відповідальностіперед законом за свої дії;
- виховання у вихованців патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей українського народу, а також інших націй і народів;
- виховання шанобливого ставлення до родини та людей похилого віку;
- створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку вихованців;
- здобуття вихованцями первинних професійних навичок і вмінь, необхідних для їхньої соціалізації, подальшої самореалізації та/абопрофесійної діяльності;
- формування у вихованців свідомого й відповідального ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих, навичок безпечної поведінки;
- задоволення освітньо – культурних потреб вихованців, які не забезпечуються іншими складовими структури освіти;
- задоволення потреб вихованців у професійному самовизначенні і творчій самореалізації;
- пошук, розвиток та підтримка здібних, обдарованих і талановитих вихованці;
- вдосконалення фізичного розвитку вихованців;
- організація дозвілля вихованців, пошук його нових форм; профілактика бездоглядності, правопорушень;
- виховання в учасників освітнього процесу свідомого ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих;
- формування здорового способу життя вихованців;
- здійснення інформаційно-методичної та організаційно-масової роботи.
Головні принципи освітнього процесу:
- гуманізація, єдність загальнолюдських і національних цінностей, демократизація, науковість і системність, безперервність, наступність та інтеграція, цілісність і наступність позашкільної освіти, багатоукладність і варіативність, добровільність і доступність, самостійність і активність особистості, практична спрямованість.
Зміст освітнього процесу ґрунтується на засадах особистісного замовленнядітей і їх батьків. Ці замовлення постійно розвиваються, варіюються, в чому і простежується безперервна динамічність позашкільної освіти, її нестандартність та варіативність.
Освітній процес у КПНУ « СЮН»може здійснюватися за напрямами:
-еколого-натуралістичним;
- дослідницько-експериментальним;
- художньо-естетичним;
ІV. Моніторинг якості освіти
Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.
Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться адміністрацією СЮН.
Завдання моніторингу:
- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у СЮН ;
- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
- аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримкависокої мотивації навчання в гуртках;
- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів;
- прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в СЮН.
Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в СЮН.
Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в СЮН,що включає кілька рівнів:
- здобувач освіти (вихованець);
- керівник гуртка;
- батьки і громадськість та ін.
Суб’єктами моніторингу виступають:
- моніторингова група;
- адміністрація закладу;
Форми та методи моніторингу. Основними формами моніторингу є:
-самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;
- внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками гуртків (участь у заходах на рівні закладу, регіональному, всеукраїнському, міжнародному рівні);
- об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);
- систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);
- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;
- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).
Очікувані результати:
- отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти;
- покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.
Підсумки моніторингу:
- підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
- дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на нарадах при директору, педагогічних радах;
- за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.
V. Показники, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвідособистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і
життєво необхідних знань і умінь вихованців.
У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результатуосвітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу.
Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусімпередбачає врахування рівня досягнень вихованця.
Результати освітньої діяльності вихованців на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.
Результатом навчання вихованців є сформованість у них пізнавальної,практичної, творчої і соціальної компетентностей.
Пізнавальні компетентності передбачають оволодіння поняттями тазнаннями з різних галузей знань; основ характеристики явищ і процесів суспільного життя; набуття знань морально-психологічних якостей, способів організації змістовного дозвілля.
Практичні компетентності передбачають формування різноманітнихтехніко-технологічних вмінь і навичок, здатності реалізовувати і захищати свої
права, орієнтуватися у соціальних відносинах, встановлювати зв’язки міжподіями і явищами, формулювати, висловлювати та доводити власну думку, позицію.
Творчі компетентності передбачають набуття досвіду власної творчоїдіяльності з різних галузей знань, розв’язання творчих завдань, здатності проявляти творчу ініціативу; розвиток дослідницьких здібностей, системного, просторового і логічного мислення, уяви, фантазії; потреби у творчій самореалізації та духовному вдосконаленні.
Соціальні компетентності орієнтовані на досягнення високого рівняосвіченості і вихованості; емоційний, фізичний та інтелектуальний розвиток; формування позитивних особистісних якостей (самостійність, наполегливість, працелюбство та ін.), ціннісного ставлення до себе та інших, вміння працювати
в колективі; розвиток здатності до професійного самовизначення, творчого становлення; формування громадянської поведінки, патріотизму, любові до України.
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень вихованців є:
- контролююча – визначається рівень досягнень вихованців, рівень засвоєння нових знань;
- навчальна – організація підсумкової роботи, сприяє повторенню, поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню вмінь і навичок;
- діагностуюча і коригуюча – з’ясування труднощів, які виникають угуртківців під час навчання, виявлення прогалин у знаннях гуртківця та внесення педагогом певних коректив;
- стимулюючо-мотиваційна – підсумкова робота розвиває відповідальність у вихованців, спонукає їх до змагань, формує позитивний мотив до творчості;
- виховна – формує у гуртківців вміння відповідально і зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю і самоконтролю, сприяє розвитку активності та системності у відвідуванні занять гуртка.
Оцінювання знань, вмінь, навичок вихованців базується на рівневій технології оцінювання. В основу оцінювання навчальних досягнень такої технології покладено орієнтири чотирьох рівнів: П, С, Д. В (початковий,середній, достатній і високий)
Рівень - сходинка, на якій у той чи інший момент перебуває вихованець,визначається за такими показниками:
- початковий (репродуктивний) - відповідь вихованця характеризується початковими уявленнями про зміст програми, вихованець виконує незначну частину практичних завдань та розумових операцій відповідно набутим знанням;
- середній – вихованець знає основний навчальний матеріал, може виконувати завдання за зразком, володіє елементарними технологічними і розумовими навичками;.
- достатній – вихованець знає суттєві ознаки понять, явищ змісту програми; вміє пояснювати основні закономірності взаємозв’язку між розділами та темами; самостійно застосовує знання; здатний до розумових операцій, самоаналізу своїх дій та вмінь, вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь вихованців повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча інколи бракує власних суджень. Вихованець здатний самостійно застосовувати знання не лише у знайомих, а й у змінених ситуаціях;
- високий рівень – знання вихованця є глибокими, міцними, узагальненими, системними, вихованець уміє застосовувати їх для виконання творчих завдань. Він вміло і самостійно оцінює різноманітні ситуації, явища, факти. Відстоює свою особисту позицію, виступає на заняттях в ролі помічника педагога та майстра.
Рівневі показники оцінювання знань вихованців, це є перший показникефективності роботи вихованців.
Участь вихованців у заходах, відповідно свого напряму гуртка та їхдосягнення – це другий показник роботи вихованців.
Результати навчання вихованців визначені прогнозованим результатом.
VI. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності
педагогічних працівників
Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівникавключає в себе атестацію.
Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на
всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою.
Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу нап’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.
За результатами атестації визначається відповідність педагогічногопрацівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні розряди, педагогічні
звання та тарифні розряди оплати праці.
Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
У листі МОН України від 04.11.2019 № 19-683 становлено мінімальні вимоги щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів позашкільної освіти та не менше ніж:
48 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;
72 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;
120 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.
Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки
діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег педагога, який атестується тощо.
Підстави визначення рівня результативності діяльності педагога наведено в таблиці «Критерії оцінювання роботи педагогів позашкільного закладу».
Критерії підготовленості педагогів позашкільного закладу
|
І - високий рівень |
ІІ - середній рівень |
ІІІ - низький рівень |
|
Педагог застосовує знання на практиці, володіє методами аналізу й синтезу, психодіагностики: вміє оцінювати свою діяльність у контексті інноваційної позашкільної педагогіки. Творчо використовує наукові й практичні досягнення. |
Педагог інколи має труднощі у застосуванні знань на практиці, частково володіє методами аналізу й синтезу, психодіагностики, не завжди здатний оцінити свою діяльність з точки зору інноваційної позашкільної педагогіки. Не завжди вміє творчо використовувати наукові й практичні досягнення. |
Педагог не вміє оцінювати свою педагогічну діяльність. На низькому рівні володіє методами аналізу й синтезу, психодіагностики, не використовує в своїй роботі наукові та практичні досягнення. Не може застосовувати свої знання в практичній діяльності. |
|
Педагог обізнаний із державними нормативними документами в галузі позашкільної освіти, виховання, оволодів методикою проведення занять. Розуміє значення досягнень інноваційної вітчизняної і світової наукової та народної педагогіки, передового педагогічного досвіду. |
Педагог обізнаний із державними нормативними документами в галузі позашкільної освіти і виховання, оволодів методикою виконання, але інколи має складнощі у визначенні їх головних завдань. Знає досягнення інноваційної педагогіки, передовий педагогічний досвід, але не завжди може застосовувати їх у своїй діяльності. |
Педагог недостатньо обізнаний із державними нормативними документами в галузі позашкільної освіти й виховання, погано орієнтується в питаннях інноваційної педагогіки, не до кінця осягнув її методологічну основу. Недостатньо знає досягнення вітчизняної і світової педагогіки, передовий досвід, не може виробити інноваційного стилю діяльності. |
|
У педагога сформовані вміння й навички педагогічної діяльності, вироблений інноваційний стиль роботи, він здатний використовувати досягнення вітчизняної педагогіки, запроваджувати диференційно- діагностичну систему навчання. |
У педагога в основному сформовані вміння і навички педагогічної діяльності, але інноваційний стиль роботи не вироблений. Він має труднощі у використанні досягнень вітчизняної і світової педагогіки, запровадженні диференційно- діагностичної системи навчання. |
У педагога недостатньо сформовані вміння й навички педагогічної діяльності. Він може виробити інноваційний стиль діяльності, не вміє використовувати досягнення вітчизняної та світової педагогіки, не може запроваджувати диференційно- діагностичну систему навчання. |
Ефективність роботи керівника гуртка визначається рівневими показниками оцінювання знань вихованців, а також участю вихованців у заходах, відповідно свого напряму гуртка, та їх досягнення на змаганнях, конкурсах, виставках тощо.
VII. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності
керівних працівників закладу освіти
Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасномуетапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:
- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
- раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості вихованців та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне використання часу всіма працівниками закладу;
- правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;
- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.
Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівниказакладу позашкільної освіти фахових компетенцій:
- прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
- забезпечувати відкрите керівництво;
- вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;
- організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
- працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
- постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.
Інакше кажучи, діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:
- рівнем його компетентності;
- обраною концепцією власної діяльності;
- рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.
Установити ефективність освітнього процесу, якість створених умов для
його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи СЮН неможливо без належної оцінки результатів його діяльності.
Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких
належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:
- найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;
- сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів,підвищення їх ділової кваліфікації;
- посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;
- забезпечення більш тісного зв’язку заробітної плати з результатами їхньої праці;
- визначення відповідності займаній посаді;
- стимулювання їх професійного та посадового зростання.
Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:
І. Підготовчого.
ІІ. Основного.
ІІІ. Підсумково-корекційного.
ІV. Регулятивно-корекційного.
На підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір,систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку навчального закладу, рівень управлінської діяльності його керівників. Із цією
метою вивчаються:
- матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;
- відповідність роботи закладу особливим умовам здійснення освітньої діяльності;
- результативність роботи закладу освіти щодо розвитку творчих здібностей вихованців;
- робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників;
Аналізуються статистичні дані:
- результати освітньої діяльності вихованців на кінець навчального року;
- випадки дитячого травматизму, що сталися під час освітнього процесу;
- плинність керівних та педагогічних кадрів;
- наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.
Другий, основний, етап комплексно-цільової програми має такі розділи: діагностичний, аналітично-регулятивний, контрольно-діагностичний, мотиваційно- діагностичний, контрольно-регулятивний, аналітичний.
Мета діагностичного дослідження – самоаналіз та самооцінкауправлінської діяльності керівником закладу.
Аналітично-регулятивний має за мету внесення коректив в управлінськудіяльність керівників за результатами самоекспертизи.
Контрольно-аналітичний передбачає отримання інформації про соціально-психологічний клімат у закладі освіти та рівень вмінь гуртківців.
Мотиваційно-діагностичний дозволяє висунути пропозиції щодовизначення об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівником навчального закладу укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом. Складається вона з трьох блоків:
інваріантного, варіативного та замовленого.
До інваріантного блоку входять питання, що дозволяють визначити рівеньуправлінської діяльності, наявність свідомого цілеспрямованого регулювання складних процесів та організаційних відносин у закладі освіти.
Перелік питань варіативного блоку визначається з урахуваннямпідсумкових матеріалів комплексних соціально-психологічних досліджень та
результатів моніторингових процесів.
Питання третього блоку складаються на основі замовлення керівниказакладу освіти про надання методичної допомоги в організації управлінської діяльності та освітнього процесу.
Контрольно-регулятивне вивчення визначає відповідність діяльностікерівника закладу нормативним аспектам управління, проблеми і резерви розвитку закладу, напрямки надання методичної допомоги. Його структура:
- проведення експертизи управління освітнім процесом безпосередньо у закладі;
- індивідуальна контрольно-регулятивна робота з питань управління;
- надання методичної допомоги за заявкою керівництва закладу;
- оперативне усунення керівництвом виявлених недоліків.
Аналітичний розділ має на меті висловити загальну оцінку управлінськоїдіяльності, підготувати висновки та пропозиції.
Третій, підсумково-корекційний етап поділяється на підсумковий такорекційний. Підсумковий містить глибокий аналіз предмета експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладуосвіти.
Корекційниймає на меті регулювання та корекцію управлінськоїдіяльності, виявлення якісних змін предмета експертизи та прогнозуваннярозвитку закладу.
Регулятивно-корекційний етап передбачає вдосконалення та коригуванняокремих напрямків та форм управління освітнім процесом.
Зокрема, експертами контролюються законодавчі, нормативні та правовіаспекти діяльності закладу, забезпечення соціального захисту, охорони життя,
здоров`я та прав учасників освітнього процесу.
Керівником закладу створюються необхідні умови для оптимальноїдіяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки вроботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу.
Вимоги до ділових та особистісних якостей керівника закладу освіти:
- цілеспрямованість та саморозвиток;
- компетентність;
- динамічність та самокритичність;
- управлінська етика;
- прогностичність та аналітичність;
- креативність, здатність до інноваційного пошуку.
- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себевідповідальність за результат діяльності.
Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає станреалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності,
ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:
1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської
діяльності.
2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку
закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.
3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.
4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.
5. Забезпечення професійного розвитку педагогів, методичного супроводу
молодих спеціалістів.
6. Поширення позитивної інформації про заклад.
7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні тагігієнічні).
8. Застосування ІК-технологій у освітньому процесі.
9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього
процесу.
10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.
VIII. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності
Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів тавизначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітньогопроцесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої)діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/абонаукових (творчих) досягнень.
Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок,
тверджень, відомостей;
- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень,джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну,творчу) діяльність;
- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачамиосвіти;
- об’єктивне оцінювання результатів навчання.
Дотримання академічної доброчесності вихованцями передбачає:
- самостійне виконання навчальних завдань (для осіб з особливимиосвітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніхіндивідуальних потреб і можливостей);
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок,тверджень, відомостей;
- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
- надання достовірної інформації про результати власної навчальної(наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерелаінформації.
Порушенням академічної доброчесності вважається: академічний плагіат,
самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання.
За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники КПНУ «СЮН» можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
- відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічногозвання, кваліфікаційного розряду;
- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи
займати визначені законом посади.
- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньоїпрограми.
Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу законкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу освіти.
IX. Запобігання і протидія булінгу (цькуванню)
Запобігання і протидія булінгу (цькуванню) в закладі позашкільної освіти передбачає:
X. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації
освітнього процесу
КПНУ « СЮН» створює та розвиває освітнє середовище для забезпечення сприятливих умов щодо навчальної та виховної діяльності, підтримки вихованців.
Матеріально-технічне забезпечення має відповідати акредитацій ним вимогам: освітній процес здійснюється на базі закладів освіти Уланівської сільської ради. У приміщенні СЮН є доступ до Інтернету. Вироблення навичок самостійної роботи гуртківців відбувається під час виконання індивідуальних завдань протягом усього навчального періоду (ділові та рольові ігри, ситуативні задачі,семінарські заняття, круглі столи, участь у конференціях, впровадження інноваційних технологій тощо).
ХІ. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне
пристосування
Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні зіншими особами, у тому числі шляхом створення належного кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.
ХІІ. Заключні положення
Однією з важливих проблем забезпечення якості освітнього процесу в СЮН в цілому залишається оцінка ефективності управління освітнім процесом зокрема, тому дана модель передбачає можливість вироблення своєї системи критеріїв, чинників, за якими можна оцінювати ефективність освітнього процесу, що дасть можливість вносити відповідні корективи в його організацію.
Рівень розвитку сучасної освіти вимагає від закладу високорозвиненого вміння обирати форми, методи, типи управління педагогічним колективом, ставити серйозні вимоги до його ділових та особистісних якостей, серед яких:
- цілеспрямованість та саморозвиток;
- компетентність;
- динамічність та самокритичність;
- управлінська етика;
- прогностичність та аналітичність;
- креативність, здатність до інноваційного пошуку.
- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.
Разом з тим, ефективність управлінської діяльності закладу характеризується станом реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступенем їх впливу на результативність освітнього процесу з урахуванням основних чинників, для яких проводиться самоаналіз.
Калинівська середня школа №1 була відкрита 1 вересня 1935 року. У школі тоді навчалося 280 учнів.