АНТИБУЛІНГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ

НАШЕ ГАСЛО: «ЗУПИНИМО БУЛІНГ РАЗОМ»

ЩО  ТАКЕ БУЛІНГ?

Багатьох дітей у свій час дражнили рідні брати, сестри або друзі. Якщо це відбувається в ігровій дружній формі, коли обидві дитини просто бавляться, такі образи, як правило, не завдають шкоди. Але коли словесні перепалки стають образливими, злими й постійними, вони перетворюються на знущання, тому їх необхідноприпинити.

Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка) (цькування) – це  діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Дуже важливо сприймати знущання серйозно, а не просто відмахуватись від них, як від чогось, що діти повинні подолати самі. Наслідки можуть бути найсерйознішими, зачіпати самооцінку дитини та її майбутні особисті стосунки. У важких випадках залякування призводять до справжніх трагедій.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ  ДОКУМЕНТИ  ЩОДО ПРОТИДІЇ  БУЛІНГУ

1. Конвенція ООН про права дитини
2. Закон України «Про освіту» 
3. Закон України «Про охорону дитинства» 
4. Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» 
5. Указ Президента України від 25.05.2020 № 195 «Про національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі» 
6. Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.02.2020 № 293  «Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню)в закладах освіти 
7. Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.03.2020 № 420  «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 лютого 2020 р. № 293» 
8. Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646  «Про деякі питання реагування на  випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» Порядок реагування на випадки булінгу (цькування), затверджений наказом МОН України від 28.12.2019 № 1646 
9. Лист Міністерства освіти і науки України від 16.07.2021 № 1/9-362 «Деякі питання організації виховного процесу у 2021/2022 н.р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок» 
10. Лист Міністерства освіти і науки України від 13.04.2020 № 1/9-207 «Роз’яснення щодо застосування наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646» 
11. Лист Міністерства освіти і науки України від 20.03.2020 №6/480-20 «Про план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти» 
12. Лист Міністерства освіти і науки України від 14.08.2020 № 1/9-436 «Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, попередження та протидії булінгу (цькування)» 
13. Лист Міністерства освіти і науки України від 29.01.2019 № 1/11-881 «Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) від 18 грудня 2018 р. № 2657-VIII»
14. Лист Міністерства освіти і науки України від 29.12.2018 № 1/9-790 «Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу» 

ЯКІ  Є ВИДИ БУЛІНГУ ?

Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:

• фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
• психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
• економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
• сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
• кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

  ЯК ВІДРІЗНИТИ ЗВИЧАЙНИЙ КОНФЛІКТ ВІД БУЛІНГУ?

  Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування – це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася –  це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини – потрібно негайно діяти!

  ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ?

• Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину.
• Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
• Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.
• Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона, поліція).
• Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.
• Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.

• У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію.

Алгоритм щодо попередження булінгу

Попередження шкільного цькування

Булінг. Як діяти вчителям та батькам

• ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ БУЛІНГУ?

• Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати.
• Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги.
• Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.
• Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.
• Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

•  Ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!

Повернутись назад